- психіатр
- —————————————————————————————психіа́тріменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
психіатрія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
психіатрія — ї, ж. Розділ медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цього розділу медицини. •• Експеримента/льна психіатрі/я напрям у… … Український тлумачний словник
психіатр — а, ч. Лікар фахівець у галузі психіатрії … Український тлумачний словник
психічний — а, е. 1) Прикм. до психіка. || Який стосується психіки. || Пов язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. || Пов язаний із порушенням психіки. •• Психі/чна ата/ка атака, що розрахована на пригнічення психіки і волі… … Український тлумачний словник
психіятра — ри, ч. Пр. Психіатр; лікар у галузі психіатрії … Словник лемківскої говірки
психіатричний — а, е. Прикм. до психіатрія. || Признач. для лікування психічних хвороб. Психіатрична лікарня … Український тлумачний словник
фармакопсихіатрія — ї, ж. Розділ психіатрії, що вивчає дію психотропних засобів на нормальну психічну діяльність та на прояви психічних захворювань … Український тлумачний словник
психогеріатрія — ї, ж. Розділ психіатрії, який вивчає психічні захворювання у літньому та старечому віці … Український тлумачний словник
тахіпсихія — ї, ж. У психіатрії – пришвидшене протікання розумових процесів у психічно хворих … Український тлумачний словник
антипсихіатрія — ї, ж. Психологічна концепція, спрямована на перебудову сучасної психіатрії … Український тлумачний словник